Гра

 Нищівна поразка «Татрафану» в першому матчі змушувала «хіміків» до негайної сатисфакції: «біло-чорні» кружляли біля воріт «крошівців» як шуліки над курчатами. Гол визрівав і спілою грушею ліг у руки (а точніше ноги) Олександра Шитова. Перший удар Олександра Сергій Ціхоцький відбив, але невдало – перед собою, а тому другий гарматний постріл парирувати не зумів. Вікентій Голишев відповів досить швидко, коли завершив атаку своїх колег, і суперники розпочали все спочатку. Не зважаючи на спеку, писк від «залок» лунав безперервно, а тому треноване вухо спеціалістів від футзалу підказувало, що швидкості у команд професійні. «Татарафан» володів ініциативою і мав слушну нагоду для взяття воріт, коли Антон Дригульський перехопив невдалу передачу суперника і «викотився» вдвох з Шитовим на ворота «КроШу», але скористатится ситуацією «два в один» не вдалося. Традиційно активний Антон Дригульський декілька раз намагався захопити зненацька Сергія Ціхоцького, але страж воріт «фіолетових» був насторожі. По перерві декілька нагод для «Татрафану» не реалізував Роман Власюк, який не наважився на удари з досить вигідних позицій, а от активність Дригульського була винагороджена: один з ударів Ціхоцький відбити не зміг. Піти у відрив «хіміки» могли за три хвилини до кінця матчу, але Андрій Михалюк дивом не замкнув «дальню». «Крошівці» ж , розуміючи, що треба рятувати гру більше залишалися на половині суперника, покладаючись на майстерність свого воротаря та його швидкий дальній пас на загострення. Декілька таких моментів і справді виникло, проте скористатися ними «КроШу» не вдалося. Отже для вирішення долі головного трофею команди мають зіграти вирішальний матч.