Гра

 У фіналі Суперліги зустрілися золотий і срібний призери регулярки. Нікому з амбітних конкурентів не вдалося посунути китів волинського футзалу і доля чемпіонства вирішуватиметься у протистоянні двох об’єктивно найсильніших на сьогодні команд чемпіонату. Невідомо, який план на гру мали хорівці, але він вже на першій хвилині був перекреслений втратою м’яча біля власного карного майданчика і невідпорним ударом Івана Данилюка. «Надія» дещо розгубилася, а ковельчани продовжували атакувати. Минуло кілька хвилин і становище номінальних господарів стало геть кепським. Спочатку Петро Мороз збільшив перевагу гостей після розіграшу штрафного, а потім Роман Кузьмич, залишений без нагляду у 6-метровій зоні в дотик відправив м’яч під поперечку воріт Ігора Пунди. Хорівці взяли тайм-аут і повернулися на майданчик вже з п’ятим польовим гравцем. Це дозволило їм вирівняти нарешті гру, проте на небезпечну відстань до воріт Дмитра Дувакіна вони наближалися нечасто. Ковельська четвірка захищалася злагоджено, активно заважаючи господарям розігрувати м’яч. До того ж одне з перехоплень завершилося влучним ударом Петра Мороза у порожню рамку. Лише незадовго до перерви «Надії» вдалася таки класна комбінація і виведений на удар Юрій Хавер пробив без шансів для голкіпера.

Перерва не змінила хід подій на майданчику. Хорівці вп’ятьох вперто намагалися розхитати оборону ковельчан, а ті впевнено захищалися не дозволяючи суперникам завдавати ударів з небезпечних позицій і змушуючи його помилятися. Після двох голів Олександра Ліщука рахунок став геть розгромним, але зусиллями Василя Дениса та Юрія Хавера «Надія» дещо виправила ситуацію, втім врятувати гру їй було не під силу. Отже, впевнена перемога чемпіонів регулярки у першому акті фінального дійства і хорівцям необхідно вигадувати щось екстраординарне, щоб зупинити цю переможну машину.