Гра


4: 3

Хронометрист / Делегат:

Трофімчук Р./Голоскоков Д




Про гру:

Надія - Хорів

Хто "старший" серед двох "дітей" Віктора Ревка стало зразу зрозумілим, коли "сестра"

"Надія" забила два надшвидкі голи "брату" "Хоріву". А після того, як "братики" почали

розігрувати "більшість" і пропустили ще один в порожні ворота, то грати з п ятим

почали обидві команди. В "Надії" цей тактичний прийом вдавався надійно і контролюючи

м яча футзалісти не тільки контролювали час. а й тримали під напругою суперника

чигаючи на помилку. А пропустила "Надія", коли ворота захищав штатний

голкіпер Ігор Пунда. Щоправда вихід сам на сам непросто ліквідувати воротарю

навіть такого класу, а Андрій Кузик був в цьому епізоді бездоганним. В другому

таймі "сестричка" продовжила шарпати "братика", але пропустила дещо курйозний гол

з карного удару. Це повернуло інтригу в матч і "зелені" знову розпочали гру з п ятим,

за що в один з моментів мало не поплатилися: удар Володимира Ринника на себе

взяла хрестовина порожніх воріт. Свій дивіденд "Надія" все ж таки отримала і

"більшість" реалізувала, повернувши гандикап у два голи. А от після голу від

"Хоріва" на трибунах почалися розмови про те, що "дітки" могли домовитися і

"розписати" нічию. Проте погляд на майданчик і на ті емоції, що там вирували в

таке було важко повірити. Зрештою це підтвердив і результат - діючий чемпіон

"Надія" свій статус залишив "кво", коли зберіг переможний рахунок 4:3 на свою

користь.